Тлумачення із “Словника української мови”* ПОКР Е КТУВАННЯ , я, с. Дія за знач. покр е ктувати і звуки , утворювані цією дією . Хома , звичайно , ще зоддалік впізнав Антоновича і з характерного чвакання його чобіт , із того глухого покректування , з яким Антонович повільно спускався з горба ( Гончар , III, 1959, 309).
покректування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |