покрайній

[pokrɑjnij] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Те саме, що крайній — розташований на краю, з краю чогось; кінцевий, найвіддаленіший.

  2. (у значенні іменника, заст.) Мешканець прикордонної території, окраїни; українець з Наддніпрянщини (вживалося на Західній Україні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покрайній, р. покрайнього, д. покрайньому, з. покрайнього, о. покрайнім, м. покрайнім

Більше записів