Значення
-
Змусити щось обертаючись переміщатися по поверхні, котити; пересунути коченням.
-
Перен., розм. Викликати, спричинити явище, яке швидко поширюється, розвивається (про сміх, сльози тощо).
-
Розм. Почати інтенсивно, швидко рухатися кудись (про транспорт, людей).
-
Розм. З силою кинути, скинути, повалити когось, щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я покочу, ти покотиш, він покотить, ми покотимо, ви покотите, вони покотять