покотиполе

1. Народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), відомої як кульбаба лікарсьва (Taraxacum officinale), що має яскраво-жовті квітки, а після відцвітання — сріблясті кулясті супліддя з насінням, які легко розносяться вітром.

2. У переносному значенні — легка, непостійна, вітрена людина, що часто змінює місце перебування, праці, погляди або прихильності.

Приклади вживання слова

покотиполе

Приклад 1:
9 я коляду не доведу — присплю у черевичках а коник шабельку ірже — в покотиполе подамося. ясир ятрівоньок у тирсі у босоніж і голіруччя наш коник шаблю відридав край вороного поля.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”