Древослів

Словник Української Мови

покошлаченість

[pokoʃlɑt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Покошлаченість — стан, коли щось (наприклад, волосся, нитки, дроти) заплутане, збите в клоччя або безладний клубок; синонімічне до “заплутаності”, “збундюченості”.

  2. Покошлаченість — переносно: стан розгубленості, безладдя в думках, справах або почуттях; хаотичність, неорганізованість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покошлаченість, р. покошлаченості, д. покошлаченості, з. покошлаченість, о. покошлаченістю, м. покошлаченості, к. покошлаченосте

Більше записів