Значення
-
Той, хто підкорив, завоював когось або щось; завойовник.
-
Той, хто здолав, переміг щось складне або нездоланне (наприклад, природні стихії, вершини гір).
-
Той, хто примусив до покори, підпорядкування; той, хто приборкав когось або щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покоритель, р. покорителя, д. покорителеві, з. покорителя, о. покорителем, м. покорителеві, к. покорителю