покортіти

[pokortitɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (про рослини) Зігнутися, похилитися до землі під дією вітру, дощу, снігу тощо; припасти до землі.

  2. (переносно, про людину) Підкоритися, поступитися, зламати свою волю перед кимось або чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

він покортить

Більше записів