покорений
[pokorɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Той, над ким здобули перемогу, підкорили силою зброї або впливом; підвладний, завойований.
-
Той, хто визнав чиюсь владу, перевагу або вплив; підкорений, приборканий.
-
(у переносному значенні) Той, хто повністю піддався якомусь почуттю, стану, впливу (наприклад, захопленню, сумніву, сну).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покорений, р. покореного, д. покореному, з. покореного, о. покореним, м. покоренім