покорчованість

[pokort͡ʃoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Покорчованість — властивість за значенням дієслова “покорчуватися“; стан, коли щось (наприклад, деревина, дошки) стало корчавим, зігнулося, викривилося, набуло нерівної поверхні внаслідок всихання, зволоження або інших причин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покорчованість, р. покорчованості, д. покорчованості, з. покорчованість, о. покорчованістю, м. покорчованості, к. покорчованосте

Більше записів