поколотити

[pokolotɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Сильно, інтенсивно бити, бити батогом, лозиною тощо; завдавати численних ударів.

  2. Розм. Збити, подолати когось у бійці, сутичці; побити.

  3. Розм., перен. Суворо дорікнути, сварити когось; “взяти на зубок”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я поколочу, ти поколотиш, він поколотить, ми поколотимо, ви поколотите, вони поколотять

Більше записів