поклонити

1. (дієслово) Зробити поклін, вклонитися комусь, чомусь; вшанувати когось, щось низьким уклінним поклоном.

2. (дієслово, переносне значення) Віддати належну повагу, пошану, виявити глибоке шанування комусь, чомусь (часто у фразеологізмах, наприклад, «поклонитися таланові», «поклонитися подвигу»).

3. (дієслово, застаріле) Піднести, принести у дар, пожертвувати щось комусь; віддати щось з повагою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Гды101 приѣхал Ярополк, хотячи ся поклонити Вла- a 79b Пізні українські житія св. рівноапостольного князя Володимира 78 Солов.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: t.d. () |