поклонятися

1. Вклонятися кому-, чому-небудь, виражаючи повагу, шану, обожнювання; здійснювати поклоніння.

2. Заст. Вклонятися, привітатися з ким-небудь, вітаючи.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я напустив на себе ману, обвіяв себе чарівним туманом… я не звісно за що поставив свою вченицю на п’єдестал і заходивсь поклонятися їй… я сказав собі, що вона ідеал усього гарного й доброго на світі… так!.. А направду я навіть не поцікавився ніколи довідатися, хто вона, яка її душа, який її світогляд і що між нами є спільного!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
[Тих же], хто не бажав поклонятися ідолам, наказав страчувати. І вбитий був тоді блаженний a 196bФедір християнин із сином своїм Іоанном, не схотів [бо] бути ідолопок- лонником, і сина свого не дав на бісівську жертву.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Всі рішуче збунту- валися і поклялися, що не будуть підданими і покірними жодній людині, за винятком самого свого князя Кірвейкірвейта (Kirweikirweitowi); а також у тому, що вони не будуть інших богів, крім трьох своїх: Па- толла (Patolla), Патрімпа (Patrimpa) і Перкуна (Perkuna), оцих трьох обі- цяли шанувати, поклонятися їм і приносити їм жертву. Цей великий, тов- стий і жахливий дуб, де сатана мав свої брехливі вигадки та своїх ідолів, оці язичники вважали святим, а до того ж через чортівську справу він за- вжди зеленів і взимку, і влітку, а його крона була надзвичайно великою; був він буйний, коренистий, широкий, стійкий і неушкоджений анітрохи, мав таке густе гілля і листя, що ніякий дощ чи сніг не міг пробитися крізь них.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: дієслово () |