1. Жінка, яка поширює наклеп, зводить наклеп на когось.
2. (іст.) У давньому українському праві: позивачка, яка звинувачує когось у вчиненні злочину.
поклепниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови