1. Такий, що помер, перебуває у стані смерті (про людину).
2. Який припинив існування, діяльність, більше не існує (про установи, явища тощо).
3. Спокійний, тихий, безтурботний (застаріле високе значення).
покійний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Покійний Петрусь Саламаха, нехай йому земля пером! — ми з Петрусем товаришували ще з Києва від часу визвольних змагань, тобто точніше, як Четвертим Універсалом проголосили самостійність України, бо мене тоді на радощах ледве не перемололи на ковбаси, а Петрусь в останню мить вирятував, — ну і, звісно, перегодя разом пішли й на еміграцію, — отож покійний Петрусь Саламаха і привчив мене сюди заходити, ми тут не один кухоль розлили, а тепер за звичкою я інколи й заглядаю до «Медвідку», коли, самозрозуміла річ, трапляється відповідне товариство, де можна себе почувати зовсім вільно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикментик (True) |