1. Зменшувально-пестливе від слова “покійник“: небіжчик, померла людина (зазвичай з відтінком співчуття або зневажливо).
2. (переносно, розм.) Про людину, яка виглядає дуже втомленою, знесиленою або має дуже блідий, хворий вигляд.
покійничок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Умер покійничок!.. — закінчила Люборацька й почала молитись, а сльози так і капають.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |