1. Закінчитися, припинитися, дійти до кінця (про явище, процес, стан).
2. Завершитися смертю, накласти на себе руки, покінчити життя самогубством.
покінчитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З його артистів залишався Т. Ґембицький, якого “Бесіда” казала но- вим директорам прийняти в склад трупи, з дивними обов’язками: писати “Бесіді” звідомлення про стан театру… Такі відносини були нездорові, мусіли покінчитися демісією Ґембицького… Біберович і Гриневецький узялися сміло за діло і здобували собі постійно щораз то більшу симпатію публіки й признання преси не тільки своєї, а й чужої. Вже звідомлення за другу половину 1882 р. каже, що “театр під новою дирекцією гарно розвиваєся і вже тепер скупчує в собі всі майже щонайлучші сили двох труп попередних”.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: дієслово () |