Древослів

Словник Української Мови

покінчення

[pokint͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  2. (рідко) Термін, що позначає кінець, завершення чогось, синонімічний до слів “завершення”, “кінець”; вживається переважно в літературній або поетичній мові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покінчення, р. покінчення, д. покінченню, з. покінчення, о. покінченням, м. покінченні, к. покінчення

Більше записів