покінчення

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко) Термін, що позначає кінець, завершення чогось, синонімічний до слів “завершення”, “кінець”; вживається переважно в літературній або поетичній мові.

Приклади вживання слова

покінчення

Приклад 1:
Управляти українським театром після покінчення будови мала б Фундаційна Рада, що їй будинок буде відданий на власність, і що її ціль, організація й обсяг роботи ближче означені у проекті фун- даційного акту. Рада ця мала б складатися з 14 членів, себто з 10 де- леґованих п’ятьма українськими (по двох з кожного товариства), 174 / Ðîçä³ë 1.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”