1. Закінчити, завершити щось, довести до кінця (якусь справу, дію, процес).
2. Позбавити себе життя, накласти на себе руки; вчинити самогубство.
3. Заст. Позбавити когось життя, убити.
Словник Української Мови
Буква
1. Закінчити, завершити щось, довести до кінця (якусь справу, дію, процес).
2. Позбавити себе життя, накласти на себе руки; вчинити самогубство.
3. Заст. Позбавити когось життя, убити.
Відсутні