1. Прислівник до слова “похвальний“; так, що заслуговує на схвалення, визнання, повагу; гідно, доброчесно.
2. (У значенні присудкового слова) Оцінка дії або вчинку як такого, що заслуговує на схвалення; це добре, це варто визнати.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “похвальний“; так, що заслуговує на схвалення, визнання, повагу; гідно, доброчесно.
2. (У значенні присудкового слова) Оцінка дії або вчинку як такого, що заслуговує на схвалення; це добре, це варто визнати.
Приклад 1:
— Похвально, — доктор радосно потріпав мальчіка за пле че, — но це лише начало. А я міг думать весь цей час тільки про одне: щоб повернутись, і помогти тобі продовжить сходження на шахматні олімпи.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Словом, Iван Iванович (товариш Жан) i Марфа Галактiонiвна (товаришка Галакта) воiстину зразково i похвально орiєнтувалися у всiх вимогах епохи переходового перiоду. — Знаєш, — сказав мiй герой, ступаючи калошами i своєю незмiнною парасолькою по асфальту вулицi Томаса Мора.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”