похітливість

[poxitlɪʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникапохітливий“; схильність до похоті, сильних чуттєвих бажань, переважно сексуального характеру.

  2. (у переносному значенні) Надмірне прагнення, ненаситна пристрасть до чого-небудь (наприклад, до багатства, влади).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. похітливість, р. похітливості, д. похітливості, з. похітливість, о. похітливістю, м. похітливості, к. похітливосте

Більше записів