1. Швидко взяти, схопити когось або щось, часто хапаючи одне за одним або все разом; понабирати.
2. Перен. Швидко заволодіти чимсь, захопити, зайняти (наприклад, територію, майно).
3. Розм. Поїсти швидко, на ходу, схапкати.
Словник Української Мови
Буква
1. Швидко взяти, схопити когось або щось, часто хапаючи одне за одним або все разом; понабирати.
2. Перен. Швидко заволодіти чимсь, захопити, зайняти (наприклад, територію, майно).
3. Розм. Поїсти швидко, на ходу, схапкати.
Приклад 1:
— Ведмедиком лежати буду я, — Вигадує Хлоп’я, — Гарчатиму на вас, мов хочу похапати, А ви кажіть мені: «Ведмедику, цить, цить!» У рот гостинчики потрошечку кладіть. — Послухали, усі докупи збились І у ведмедика гуляти заходились.
— Котляревський Іван, “Енеїда”