1. Дієприкметник дійсного способу теперішнього часу від дієслова “показувати“, що означає такий, який у момент мовлення демонструє, вказує на щось або робить щось видимим, очевидним.
2. (У логіці та лінгвістиці) Позначення для класу слів (показових займенників, прислівників тощо), основною функцією яких є вказівка на предмет, ознаку, місце, час або спосіб дії без їх безпосереднього найменування, а лише з орієнтацією на ситуацію мовлення (наприклад: цей, той, тут, тепер, так).