покаратися БукваП 1. Зазнати кари, бути покараним за щось; понести покарання. 2. (у значенні зворотного дієслова до “покарати”) Застосувати кару до самого себе; покарати себе. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←термокатоднийтермокатод→