1. (розм.) Поканючити — провести деякий час, займаючись канюченням, тобто набридливими проханнями, благанням або скаргами з метою отримати щось.
2. (перен., розм.) Поканючити — поводитися покірно, улесливо, заискуваючи чиюсь прихильність.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Поканючити — провести деякий час, займаючись канюченням, тобто набридливими проханнями, благанням або скаргами з метою отримати щось.
2. (перен., розм.) Поканючити — поводитися покірно, улесливо, заискуваючи чиюсь прихильність.