Древослів

Словник Української Мови

покаменілий

[pokɑmɛnilɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який перетворився на камінь, набув властивостей каменю; скам’янілий.

  2. Переносно: який став нерухомим, застиглим, невиразним (про погляд, обличчя тощо).

  3. Переносно: який став нечутливим, бездушним, черствим (про людину, серце тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покаменілий, р. покаменілого, д. покаменілому, з. покаменілого, о. покаменілим, м. покаменілім

Більше записів