покаменілість

1. Стан предмета або явища, що набув властивостей каменю, перетворився на камінь; окаменіння.

2. (Переносно) Втрата живості, рухливості, чуттєвості; застиглість, нерухомість (про вираз обличчя, погляд, позу тощо).

3. (Переносно) Консервативність, закоснілість думок, поглядів або звичаїв; закляклість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |