Древослів

Словник Української Мови

покаменілість

[pokɑmɛnilistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

Стан предмета або явища, що набув властивостей каменю, перетворився на камінь; окаменіння.
(Переносно) Втрата живості, рухливості, чуттєвості; застиглість, нерухомість (про вираз обличчя, погляд, позу тощо).
(Переносно) Консервативність, закоснілість думок, поглядів або звичаїв; закляклість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покаменілість, р. покаменілості, д. покаменілості, з. покаменілість, о. покаменілістю, м. покаменілості, к. покаменілосте

Більше записів