покалічений

[pokɑlit͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Який зазнав каліцтва, тілесного ушкодження, що призвело до втрати або обмеження функцій частини тіла; понівечений, спотворений.

  2. Переносно: морально чи психологічно травмований, глибоко поранений душевними стражданнями або важкими переживаннями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покалічений, р. покаліченого, д. покаліченому, з. покаліченого, о. покаліченим, м. покаліченім, к. покалічений

Більше записів