Значення
-
Дієслово доконаного виду, що означає настійливими проханнями, діями чи поведінкою змусити когось запросити себе кудись, запропонувати щось або прийняти до себе.
-
Своєю поведінкою, вчинками спричинити якісь негативні наслідки для себе; накликати на себе неприємності, критику тощо.
-
Розм. Про предмет або явище: виникнути, з’явитися внаслідок певних дій або обставин (напр., про проблему, думку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я напрошуся, ти напросишся, він напроситься, ми напросимося, ви напроситеся, вони напросяться