покалічення

[pokɑlit͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «покалічити»; заподіяння каліцтва, серйозного ушкодження частин тіла, що призводить до стійкого розладу здоров’я або втрати органу.

  2. Стан за значенням дієслова «покалічитися»; отримання каліцтва, серйозних тілесних ушкоджень.

  3. Переносно: моральна чи психологічна травма, серйозне порушення, спотворення чогось (наприклад, долі, свідомості, відносин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покалічення, р. покалічення, д. покаліченню, з. покалічення, о. покаліченням, м. покаліченні, к. покалічення

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів