Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПОК А Л , у, ч., діал. Заводь , затон , зарічок на Дніпрі. От-от надійде час вечірнього качиного льоту . Михайло Іванович хвилюється : – Хоч би встигнути підскочити до якого-небудь покалу… (Рильський, Веч. розмови , 1964, 53).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покал, р. покалу, д. покалові, з. покал, о. покалом, м. покалі, к. покале