поіменність

[poimɛnnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникапоіменний“; наявність переліку імен, прізвищ або найменувань, зафіксованих окремо для кожної особи чи об’єкта.

  2. Точність, конкретність у зазначенні, називанні когось або чогось; персоніфікація.

  3. (У документообігу, звітності) Спосіб оформлення відомостей, при якому дані подаються з розбивкою за кожним окремим іменем (особою, платником, учасником тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поіменність, р. поіменності, д. поіменності, з. поіменність, о. поіменністю, м. поіменності, к. поіменносте

Більше записів