Загинути, насильницько втратити життя, зазвичай у бою, катастрофі або в результаті трагічних обставин.
Згинути, зникнути, перестати існувати (переносно, часто про явища, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
Загинути, насильницько втратити життя, зазвичай у бою, катастрофі або в результаті трагічних обставин.
Згинути, зникнути, перестати існувати (переносно, часто про явища, почуття тощо).
Приклад 1:
Але тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”