накип

1. Твердий осад, що утворюється на стінках посуду, в якому кип’ятять або випаровують воду з розчиненими в ній солями кальцію та магнію.

2. перен. Збірна назва для людей, які вважаються соціально небезпечними, шкідливими, чужими в певному середовищі; покидьки, вилупок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бере наждак, зчищає рудий накип, обтирає ганчіркою залізне пруття. Тоді іде до тата у голови.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”

Частина мови: іменник (однина) |