погуркотіти

[poɦurkotitɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Про видати короткий, глухий, переривчастий звук, схожий на гуркіт, зазвичай один раз або протягом невеликого проміжку часу.

  2. Перен. Про коротке, невиразне бурчання, воркотіння (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я погуркочу, ти погуркотиш, він погуркотить, ми погуркотимо, ви погуркотите, вони погуркотять

Більше записів