Наваловідбій, -бою, чол., гірн. Спосіб руйнування гірських порід вибухом, за якого відбита маса зміщується в бік виробленого простору, а не в бік вибою; застосовується для запобігання завалам і підвищення безпеки робіт.
наваловідбій
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |