погуляти

1. Провести певний час на свіжому повітрі, перебуваючи в русі або відпочиваючи, зазвичай з метою розваги, відпочинку чи оздоровлення (наприклад: погуляти в парку, погуляти з дитиною).

2. Перен. Провести час легко, весело, розважаючись, часто на святі чи вечірці (наприклад: добре погуляли на весіллі).

3. Розм. Мати любовні стосунки, зустрічатися з кимось (наприклад: вони гуляли, але так і не одружилися).

4. Заст. або діал. Пройтися, проїхатися кудись, здійснити невелику подорож (наприклад: погуляли до сусіднього села).

Приклади вживання

Приклад 1:
А у батька свого горе— В свекра погуляти! А у свекра гірше пекла: Світа не видати.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
[454] Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? А ви, мої молодії Чорнявії діти, Веселії дівчаточка, І досі в старої Танцюєте?
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: дієслово () |