1. Який зазнав погрому, нищівного руйнування, розгрому, особливо внаслідок насильницьких дій, військових дій або масових безпорядків.
2. (переносне значення) Який зазнав повної поразки, розгрому, нищівної критики (про команду, теорію, план тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав погрому, нищівного руйнування, розгрому, особливо внаслідок насильницьких дій, військових дій або масових безпорядків.
2. (переносне значення) Який зазнав повної поразки, розгрому, нищівної критики (про команду, теорію, план тощо).
Приклад 1:
Трубецькой повів мову жорстко, нахраписто: він уже забув, як був погромлений Виговським під Конотопом і як міняв штани, добігши до Путивля. — Великий державець мені наказував, щоб у Новгороді-Сіверському, Чернігові, Старобуді, Почепі, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані і в інших містах були воєводи й правили.
— Франко Іван, “Мойсей”