1. Вчинити гріх, порушити моральні або релігійні заповіді; згрішити.
2. (переносне значення) Допустити помилку, неточність, відхилитися від чогось; порушити певні принципи (наприклад, у науці, мистецтві тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Вчинити гріх, порушити моральні або релігійні заповіді; згрішити.
2. (переносне значення) Допустити помилку, неточність, відхилитися від чогось; порушити певні принципи (наприклад, у науці, мистецтві тощо).
Приклад 1:
Якщо вірно те, що я підозріваю, то не бійся погрішити проти правил мови. Ах, ти не знаєш, наскільки ти перевершуєш інших в письмі!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”