1. (док., перех.) Піддатися грабежу, бути пограбованим; стати жертвою пограбування.
2. (док., зворотне до “пограбувати”) Рідк. Вчинити грабіж, пограбування (про групу осіб одна щодо одної або взаємно).
Словник Української Мови
Буква
1. (док., перех.) Піддатися грабежу, бути пограбованим; стати жертвою пограбування.
2. (док., зворотне до “пограбувати”) Рідк. Вчинити грабіж, пограбування (про групу осіб одна щодо одної або взаємно).
Відсутні