1. (діал.) Побути, перебувати певний час у стані спокою, відпочинку; повалятися, полежати.
2. (діал.) Позволіти собі розслабитися, лінуватися; побайдикувати.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Побути, перебувати певний час у стані спокою, відпочинку; повалятися, полежати.
2. (діал.) Позволіти собі розслабитися, лінуватися; побайдикувати.
Приклад 1:
— Погоїтися вам випадало б за всіма правилами науки. Вночі — спати… бо ніч — для спання, а не для сидіння за книжками; лягати — з курми, а вставати — з першим променем сонця.
— Тютюнник Григорій, “Вир”