поговір

[poɦoʋir] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Розмовний варіант, народна форма власної назви (імені людини, географічної назви тощо), що усталилася в усному мовленні певної місцевості або соціальної групи.

  2. У лексикографії — позначення такого розмовного варіанту назви, яке фіксується в словниках поряд з офіційною або літературною нормою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поговір, р. поговору, д. поговорові, з. поговір, о. поговором, м. поговорі, к. поговоре

Більше записів