погордий БукваП 1. (заст.) Який має високу посаду, високе становище; знатний, вельможний. 2. (перен., заст.) Гордовитий, пихатий, зверхній. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←накраплюваннянакраплений→
