1. Виголити собі волосся на обличчі або тілі за допомогою бритви.
2. Переносно: бути розгромленим, зазнати повної поразки (у спорті, змаганні тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Виголити собі волосся на обличчі або тілі за допомогою бритви.
2. Переносно: бути розгромленим, зазнати повної поразки (у спорті, змаганні тощо).
Приклад 1:
Андрій був у першій сімці й ішов до голярні не без цікавості — йому хотілося подивитися в люстро й гарно поголитися. Він знав з колишнього свого досвіду, що в голярні є велике люстро (як і в кожній путній голярні), досить вигідні крісла й що голять там бритвою.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”