Значення
-
**НАБА́ВНИК**, а, чол. Той, хто набавляє, підвищує ціну на торгах, аукціоні; особа, яка робить надбавку до початкової вартості лота.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. набавник, р. набавника, д. набавникові, з. набавника, о. набавником, м. набавникові, к. набавнику