поголовність

1. Властивість за значенням прикметникапоголовний“; повнота охоплення всіх без винятку осіб, предметів або явищ певної категорії; загальність, цілісність.

2. Статистичний показник, що виражає кількість одиниць (наприклад, тварин, птахів) на одну особу або на певну одиницю площі; поширеність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |