1. Який отримав згоду, схвалення або був узгоджений з кимось, чимось; затверджений відповідним чином.
2. У граматиці: такий, що виражає зв’язок узгодження між словами в реченні (наприклад, про погодженість членів речення).
погоджений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Здається, з цим віршем погоджений отой: “Сказав: збережу закон твій…” Звідси видно, що Давидові шляхи, які він має намір зберігати, і З акон Божий – то все одно. Отже, другий вірш тлумачить перший.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |