Значення
-
Властивість за значенням дієслів “погодити” та “погоджувати“; стан, коли різні сторони, елементи чи думки прийшли до згоди, гармонії або відповідності один одному; узгодженість.
-
У лінгвістиці — вид синтаксичного зв’язку між словами в словосполученні, при якому залежне слово набуває граматичних ознак (роду, числа, відмінка) головного слова; узгодження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. погодженість, р. погодженості, д. погодженості, з. погодженість, о. погодженістю, м. погодженості, к. погодженосте