Словник Української Мови
Буква
1. Дійти згоди, домовитися з кимось про щось; узгодити свої дії, погляди, рішення.
2. Привести до відповідності, узгодити одне з іншим (наприклад, плани, документи, позиції).
3. Дати свою згоду, схвалити щось; дозволити, санкціонувати.
4. Заст. Примирити когось, усунути суперечку; налагодити стосунки.
Приклад 1:
Стійкість атома не можна погодити з класичним поясненням ядерної моделі. Електрон по колові й орбіті рухається з д о- центровим прискоренням ra 2υ= , а згідно із законами електродин аміки він повинен випромінювати електромагнітні хвилі і внаслідок цього неперервно втрачати енер- гію.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Далі, замість доповіді про Петлюру (не встигли погодити тез) виступ із спогадами про нього колишнього козака, що особисто кілька разів зустрічався з отаманом. Говорить тихо й поганою укр.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
Вірно поставити мету маркетингу значить: a розробити дерево цілей підприємства; b вирішити загальні завдання управління підприємством; c досягти переваги над конкурентами; d оптимально погодити можливості ринкової ситуації й потенціалу фірми.
— Самчук Улас, “Марія”