1. Дія за значенням набри́зкати, набри́зкувати; набризкування.
2. Те, що набризкане; бризки, краплі (рідини, фарби тощо).
3. спец. Шар розчину, бетону тощо, нанесений під тиском на поверхню; торкрет.
набризк
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |