поглинання

1. Дія за значенням дієслова “поглинати“; процес, коли одна речовина, тіло або середовище приймає, вбирає в себе іншу (рідину, газ, енергію, частинки тощо).

2. (фіз., хім.) Перехід енергії (наприклад, світлової, звукової) або частинок (наприклад, нейтронів) у внутрішню енергію речовини, що супроводжується їхньою частковою або повною затримкою.

3. (екон.) Придбання однією компанією (фірмою) контролю над іншою шляхом купівлі її майна або акцій, що веде до об’єднання в єдину структуру.

4. (перен.) Повне залучення уваги, думок або почуттів чимось, що цілковито захоплює.

Приклади вживання

Приклад 1:
Поглинання світла ………………………. 236 §101. Природне і поляризоване світло.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Цей результат не протирічить тве р- дженню спеціальної теорії відносності про те, що швидкість передачі будь -якого сиг- налу не м оже перевищувати c. Поняття групової швидкос ті застосовне лише при умові, що поглинання енергії хвилі в д а- ному середовищі невелике. При значному згасанні хвилі поняття групової швидкості втрачає сенс.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Хвильова оптика 235 У випадку, коли є втрати енергії хвилі, показник заломлення є комплек с- ною величиною і введемо його за форм у- лою æinn −=′ , де n – справжній показник заломлення, æ – показник поглинання с е- редовища. Тоді ( ) ωδωωε 2i 1 m en1in 22 00 2 02 +− +=− æ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |